Основні захворювання цуценят та їхні симптоми

Зміст

1. Інфекційні хвороби у цуценят
2. Вірусні захворювання цуценят
3. Бактеріальні захворювання цуценят
4. Інфекції сечовивідних шляхів
5. Грибкові інфекційні хвороби
6. Поліетіологічні захворювання цуценят
7. Захворювання шлунково-кишкового тракту
8. Алергічні захворювання
9. Дерматит
10. Паразитарні інфекції
11. Внутрішні паразити у цуценят
12. Очні захворювання
13. Ортопедичні проблеми
14. Тепловий удар
15. Як зберегти здоров'я цуценяти

Імунітет цуценят тільки формується - організм вчиться реагувати на різні віруси та протистояти загрозам. Тому цуценята перебувають у зоні ризику виникнення деяких хвороб. І знаючи ранні ознаки захворювань, власник зможе своєчасно звернути на них увагу і звернутися до ветеринара. Рання діагностика захворювань полегшує лікування і збільшує шанси на благополучне одужання. Розглянемо можливі хвороби, які можуть виникати у цуценят, більш детально, зокрема розповімо, як зрозуміти, що цуценя захворіло.

Інфекційні хвороби у цуценят

Вірусні захворювання цуценят

Парвовірус

Важка та поширена вірусна хвороба, яка легко передається і є потенційно смертельною. Передається через фекалії. Збудник може виживати в навколишньому середовищі місяцями або навіть роками. Саме через високий ризик розвитку парвовірусу ветеринари не рекомендують вигулювати цуценя в громадських місцях (до закінчення повного курсу вакцинації).

Хвороба починається раптово і швидко прогресує. Якщо цуценята захворіли, у них можливе виникнення:

• блювоти;
• діареї (рясного рідкого випорожнення з домішками крові);
• летаргії;
• порушень апетиту;
• пригніченості;
• зневоднення;
• слабкості.

Хворого цуценя турбують болі в шлунку, його ясна стають блідими, стан погіршується. Що робити якщо цуценя захворіло? У разі підозри на розвиток парвовірусу необхідне негайне звернення до ветеринара і, найчастіше, госпіталізація. Специфічного лікування не існує. Хворим цуценятам надають підтримуючу терапію.

Чума (чумка)

Це ще одне вірусне захворювання, небезпечне для життя цуценят. Його спричиняє висококонтагіозний вірус, який одночасно атакує дихальну, травну та нервову систему. Інфікування може відбуватися повітряно-крапельним шляхом (через чхання та кашель) або контактним (через миски з їжею та водою, з яких їла хвора тварина). Типові ознаки:

• зелені або жовті виділення з очей і носа;
• лихоманка;
• кашель;
• зниження апетиту;
• блювання;
• летаргія;
• потовщення подушечок лап.

Ураження нервової системи проявляється порушенням орієнтації в просторі (кружлянням на місці) і постійним нахилом голови. Якщо цуценя захворіло, нічого не їсть, і в нього з'являються симптоми застуди, краще негайно звернутися до ветеринара.

Специфічного лікування не існує. Проводиться підтримуюча терапія. Шанси на успішне одужання невеликі. Після перенесеної хвороби у собаки може спостерігатися недорозвинення зубної емалі. Якщо у вихованця були неврологічні симптоми, вони нерідко зберігаються на все життя.

Аденовірус

Це вірусне інфекційне захворювання, яке також відоме як інфекційний гепатит. Інфікування найчастіше відбувається внаслідок контактів із хворою твариною або предметами, на яких осідають віруси. Інфекція вражає печінку та клітини ендотелію (що вистилають кровоносні судини). Розвивається у нещеплених собак.

Як дізнатися, що цуценя захворіло? Типові симптоми аденовірусу:

• підвищена температура;
• зниження або зникнення апетиту;
• летаргія;
• депресія;
• блювота і діарея (у калових масах видно кров);
• кашель;
• виділення з носа й очей;
• слабкість;
• утруднене дихання.

Не існує спеціального лікування при аденовірусі ту собак. У разі виникнення такої хвороби у цуценят проводять підтримуюче лікування, у т.ч. внутрішньовенні вливання, переливання крові, застосування добавок для печінки тощо). Рівень виживання становить 1-30%.

Собачий грип

Це відносно нова хвороба, яка виникає внаслідок інфікування вірусом собачого грипу. Поширення інфекції відбувається через респіраторні виділення (повітряно-крапельним шляхом) і забруднені предмети. Вірус може до 2 діб залишатися на поверхнях. При цьому собаки можуть поширювати його ще до появи ознак хвороби.

Прояви собачого грипу включають кашель, лихоманку і нежить.

Сказ

Це смертельна вірусна хвороба, яка може вразити нервову систему собак і призвести до загибелі. Збудник сказу передається улюбленцям через укуси і подряпини від хворих тварин (наприклад, собак, котів, лисиць тощо).

На початковій стадії хвороба проявляється нечіткою симптоматикою. У собаки можуть спостерігатися:

• поведінкові проблеми (в т.ч. підвищена агресія або відстороненість);
• надмірна слинотеча;
• проблеми з ковтанням.

Якщо захворювання прогресує, список негативних симптомів збільшується. Наростає м'язова слабкість, розвивається параліч, спостерігається сплутаність свідомості. На пізніх стадіях наростають судоми, які призводять до коми та загибелі. Лікування не існує. Хвороба небезпечна і для людей. Єдиний спосіб захисту від сказу - своєчасна вакцинація, яка на сьогодні є обов'язковою і проводиться у віці 3 місяців, потім - у рік.

Парагрип

Це висококонтагіозне респіраторне захворювання, яке викликає вірус парагрипу. Саме він частіше за все стає причиною виникнення розплідникового кашлю.

Вірус парагрипу поширюється з респіраторними виділеннями під час кашлю або чхання інфікованого вихованця. Він може передаватися здоровим тваринам повітрям або через забруднені поверхні. І цуценята перебувають у зоні ризику інфікування через незрілу імунну систему. Типові прояви включають:

• виділення з носа;
• постійний сухий кашель;
• чхання;
• легкий респіраторний дистрес.

За несприятливого перебігу, зокрема за розвитку хвороби новонароджених цуценят, інфекція може прогресувати й спричиняти важчі стани, наприклад, пневмонію. Для профілактики розвитку парагрипу проводиться вакцинація, а потім - ревакцинація.

Собачий коронавірус

Це інфекційне захворювання викликається вірусом коронавірусу собак, який відрізняється від людського збудника SARS-CoV-2 (і собачий вірус безпечний для людини).

Собаки можуть заразитися ним:

• повітряно-крапельним шляхом;
• контакт з інфікованими поверхнями;
• контакт з інфікованими фекаліями.

Як і в разі багатьох інших хвороб, цуценята перебувають у зоні ризику розвитку хвороби через слабкий імунітет.

Собачий коронавірус атакує насамперед кишківник собак, спричиняючи запалення і пошкодження слизових оболонок кишківника. Типові ознаки цього захворювання включають:

• діарею;
• блювоту;
• втрату апетиту;
• зневоднення;
• летаргію.

За тяжкого перебігу інфекція може стати причиною серйозніших шлунково-кишкових проблем.

Бактеріальні захворювання цуценят

Лептоспіроз

Це бактеріальне захворювання собак, інфікування яким може відбуватися через заражену сечу. Цуценя може захворіти після контакту із забрудненими джерелами води, ґрунтом, їжею або підстилкою. Захворювання насамперед вражає нирки та печінку.

Класичні симптоми включають:

• високу температуру;
• блювоту і діарею;
• зневоднення;
• підвищену спрагу та часте сечовипускання;
• летаргію;
• кашель;
• утруднене дихання;
• спонтанні кровотечі (у т.ч. з носа або ясен, кров може з'являтися у виділеннях);
• жовтяницю (зміна кольору шкіри).

При розвитку лептоспірозу цуценя може турбувати біль у м'язах і шлунку.

Це інфекційне захворювання небезпечне для людей. Тому при підозрі на його розвиток важливо проводити прибирання сечі вихованця виключно в рукавичках (до закінчення курсу антибіотикотерапії). Якщо цуценя захворіло на лептоспіроз, йому призначають антибіотики, додатково лікарі проводять підтримуючу терапію. Навіть після успішного одужання можливе хронічне порушення функцій нирок і печінки.

Інфекції сечовивідних шляхів

Є поширеною проблемою серед собак загалом. Найчастіше мають бактеріальну природу, їх може викликати кишкова паличка, стафілококи та інші збудники. У цуценят інфекції сечовивідних шляхів насилу піддаються своєчасній діагностиці, оскільки першим проявом найчастіше стає похід у туалет поза графіком і в недозволеному місці. Раніше привчений до туалету вихованець може почати пісяти в будинку або частіше проситися на вулицю. Також інфекції сечовивідних шляхів можуть проявлятися кривавою або каламутною сечею, активним вилизуванням геніталій, підвищенням температури.

Такі хвороби цуценят зазвичай мають хороший прогноз - успішно піддаються лікуванню. Щоб знизити ризик їх виникнення, необхідно забезпечити улюбленця достатньою кількістю звичайної чистої води, підтримувати чистоту в області геніталій і виводити улюбленця в туалет частіше.

Грибкові інфекційні хвороби

Це ціла група інфекційних захворювань, основним винуватцем яких є різні грибки. Вони можуть вражати тіло собаки та провокувати виникнення різних проблем зі здоров'ям. Серед поширених грибкових інфекцій слід виділити:

• Дерматофітію (відома також як стригучий лишай). Це дерматологічне захворювання, здатне вражати шкіру на різних ділянках тіла, а також нігті та шерсть. Серед можливих проявів - кругові вогнища шерсті, що випала, почервоніння шкіри, поява свербежу і кірочок.
• Аспергільоз. Це респіраторне інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок вдихання собакою спор грибка Aspergillus. Воно може проявлятися комплексом респіраторних симптомів, у т.ч. кашлем, виділеннями з носа, чханням, утрудненим диханням.
• Бластомікоз. Це системне грибкове інфекційне захворювання. Найчастіше воно призводить до ураження легень, але можливе поширення й на інші органи (у т.ч. шкіру). Серед можливих ознак - кашель, порушення дихання, зниження маси тіла, проблеми з очима.
• Гістоплазмоз. Інфікування цим грибковим захворюванням відбувається при вдиханні вихованцем грибкових спор. Хвороба може вражати органи дихальної системи, а також печінку, селезінку тощо. У тварини може спостерігатися кашель, зниження ваги, погіршення апетиту, лихоманка.
• Криптококоз. Це грибкове захворювання атакує переважно дихальну систему. Іноді хвороба може поширюватися і на центральну нервову систему. У першому випадку у собаки спостерігаються виділення з носа, може виникати респіраторний дистрес. Ураження ЦНС призводить до неврологічних ознак і проблем із зором.

У цуценят, які перебувають у сприятливих умовах, добре харчуються і не контактують з потенційно хворими особинами, ризик розвитку грибкових інфекцій досить малий. Діагностувати такі стани можна за клінічними проявами, також ветеринар може проводити мікроскопічне тестування зразків, виділення грибкової культури та інші специфічні тести. Лікування включає застосування спеціальних протигрибкових засобів.

Поліетіологічні захворювання цуценят

Вольєрний (розплідниковий) кашель

Такий стан також відомий як собачий еквівалент застуди або інфекційне респіраторне захворювання собак. Розплідниковий кашель - одна з найпоширеніших хвороб верхніх дихальних шляхів серед цуценят. Його можуть провокувати бактерії та віруси (або обидва типи збудників одразу).

Розплідниковий кашель передається повітряно-крапельним шляхом. Саме тому спалахи такого захворювання часто спостерігаються в місцях скупчення собак, чим і зумовлена його назва. Хвороба виникає в розплідниках, притулках, може легко передаватися в центрах для грумінгу, ветеринарних лікарнях тощо.

На відміну від багатьох інших інфекційних хвороб під час розвитку розплідникового кашлю цуценя залишається енергійним, у нього зберігається апетит, і воно добре п'є. Серед можливих проявів: кашель і виділення з носа та/або очей. Кашель при цьому має сухий уривчастий характер, буває досить сильним, може нагадувати спробу вихованця прочистити горло.

Хвороба характеризується сприятливим прогнозом і найчастіше минає сама собою. Лише іноді лікар може призначити лікарське лікування. Зокрема, цуценятам найчастіше призначають підтримуючу терапію, оскільки їхній імунітет ще тільки розвивається. Тому вони перебувають у зоні ризику виникнення інших респіраторних інфекцій і навіть пневмонії.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Гастроентерит

Це запалення відділів травного тракту (шлунка і кишківника), яке може виникати як результат інфікування вірусами і бактерії або розвитку паразитарної інфекції. У цуценят гастроентерит нерідко розвивається як реакція на лікарські засоби або нову їжу. Він проявляється блювотою, діареєю, зниженням апетиту і зневодненням. Також вихованця турбують болі в животі. Може розвинутися навіть у новонароджених цуценят.

При появі симптомів потрібно негайно звертатися до лікаря. Лікування залежить від причин виникнення запалення. Насамперед цуценяті проводять регідратацію - відновлення водно-сольового балансу.

Коліт

Коліт - це запальне захворювання, яке вражає товстий і/або тонкий кишечник. Воно може мати інфекційний або неінфекційний характер, у т.ч. виникати на тлі стресу, запалення кишківника, хронічного впливу вологого середовища тощо. При такому захворюванні в кишечнику порушуються процеси всмоктування, також організм цуценяти при коліті не може стримувати кал у товстій кишці. Це може проявлятися:

• діареєю;
• напруженням під час дефекації;
• яскраво-червоною кров'ю в калі.

Найчастіше при коліті цуценятам призначають дієту. Також можуть знадобитися й інші препарати для підтримки здоров'я кишківника та усунення першопричини виникнення запалення. Чим годувати цуценя після хвороби, підкаже лікар.

Алергічні захворювання

Як і в людей, у собак останніми роками спостерігається значне збільшення кількості випадків алергічних захворювань. Алергія - це патологічна реакція імунітету на чужорідні речовини (алергени), які абсолютно безпечні для інших. Вона нерідко проявляється свербінням шкіри, нежиттю, чханням. Основні причини алергії:

• Блохи. У цьому випадку в місці укусу паразита собаку турбує особливо сильна реакція - виражений свербіж, почервоніння і запалення шкіри.
• Компоненти навколишнього середовища, зокрема пил, спори цвілі, пилок тощо. Вони найчастіше провокують респіраторні реакції (чхання, кашель) і сльозотечу в очах. Можливе виникнення свербежу шкіри.
• Харчова алергія. Такий стан розвивається внаслідок реакції організму на певні компоненти раціону. Цуценя може турбувати свербіж по всьому тілу, набряклість мордочки, хронічні вушні інфекції, а також порушення з боку травного тракту (блювота та/або діарея). При харчовій алергії цуценятам рекомендовано годування гіпоалергенним харчуванням.

Дерматит

Дерматит - це запальне хронічне захворювання шкіри, яке часто пов'язане з алергією. Неприємні відчуття, дискомфорт і свербіж призводять до того, що цуценя може почати чесати, постійно вилизувати і навіть гризти шкіру. У результаті розвивається уповільнений запальний процес, який може протікати з періодами ремісії та загострення. Найчастіше дерматит локалізується на:

• вухах;
• щиколотках;
• мордочці;
• паховій ділянці;
• між пальцями.

Ознаки дерматиту можуть дебютувати у віці 3 місяців - 6 років.

Паразитарні інфекції

Паразитарні інфекції, спричинені зовнішніми паразитами

Це група захворювань, які спричиняють паразити - організми, що мешкають на зовнішній поверхні тіла і харчуються кров'ю та/або шкірою. Вони можуть провокувати дискомфорт, подразнення шкіри, різні проблеми зі здоров'ям. Серед них:

• Блохи. Це крихітні безкрилі комахи. Вони паразитують на поверхні шкіри собаки - в його шерсті. Їхні укуси викликають свербіж, розчісування та алергічні реакції. Вони здатні також переносити різні захворювання та інших паразитів (наприклад, глистів). Побачити їх можна неозброєним оком.
• Іксодові кліщі. Це павукоподібні, які можуть прикріпитися до шкіри цуценяти, щоб харчуватися його кров'ю. Вони здатні переносити різні хвороби, в т.ч. хворобу Лайма та ерліхіоз. Деякі з цих захворювань несуть серйозну загрозу для життя тварини.
• Підшкірні кліщі. Це мікроскопічні організми, здатні паразитувати у верхніх шарах шкіри у собак. На відміну від бліх і кліщів їх не видно неозброєним оком. Якраз до таких паразитів відносять вушні кліщі, вони атакують вушні канали улюбленця, і саркоптоїдні кліщі, які можуть мешкати на різних відділах тіла. Ураження кліщами призводить до виникнення корости і сильного свербіння.

Для захисту від зовнішніх паразитів можуть використовуватися різні методи профілактики та лікування. Зокрема, абсолютно всім собакам необхідна протиблошина і протикліщова обробка відповідно до суворого графіка. Також важливу роль відіграє правильний регулярний догляд, підтримання чистоти проживання і своєчасне звернення до ветеринара за необхідності.

Внутрішні паразити у цуценят

Лямблії та кокцидії

Це одноклітинні паразити, заразитися якими цуценя може під час облизування зараженої шерсті або потрапляння в ШКТ зараженого ґрунту. У зону ризику потрапляють навіть новонароджені цуценята при контакті з хворою матір'ю. Також інфікування можливе при вживанні зараженої води. Обидва різновиди паразитів здатні порушувати цілісність слизової оболонки кишківника і знижувати здатність тварини засвоювати корисні речовини. Симптоми можуть включати:

• діарею;
• зниження апетиту;
• зневоднення;
• слабкість.

Після діагностики хвороба успішно піддається лікуванню. Терапія зазвичай включає короткий курс протипаразитарних препаратів.

Кишкові паразити

Це різні види глистів, зокрема круглі та стрічкові черв'яки, анкілостоми та волосоголови. Вони можуть бути виявлені під час аналізу калу. Інфікування відбувається переважно через вживання зараженої їжі, новонароджені можуть заразитися паразитами від матері. У багатьох цуценят інфікування не супроводжується жодними симптомами, іноді паразитоз дає про себе знати важкими шлунково-кишковими проблемами (симптоматика може виникати і через деякий час). Серед можливих проявів паразитозу:

• діарея та/або блювання;
• зниження ваги;
• втрата апетиту;
• втома.

Лікування передбачає прийом протипаразитарних препаратів. Їх потрібно приймати і в майбутньому - з профілактичною метою відповідно до графіка, рекомендованого лікарем.

Варто зазначити, що більшість кишкових паразитів гинуть за межами господаря. Для профілактики повторних заражень потрібно прибирати фекалії та уникати контактів цуценяти з виділеннями інших тварин. Інфікування улюбленця також може статися від матері, тому всіх цуценят потрібно в обов'язковому порядку піддавати дегельмінтизації.

Стрічкові черв'яки можуть передаватися від бліх, тому дуже важливо убезпечити вихованця і від таких паразитів.

Серцеві черви

Ці паразити переносяться комарами. Вони можуть провокувати кашель, летаргію, утруднене дихання, хвороби серця і навіть смерть. Проте профілактичний прийом протипаразитарних препаратів (дегельмінтизація за графіком) допомагає уникнути зараження такими паразитами.

Очні захворювання

У цуценят нерідко виникають проблеми з очима. Найпоширеніші з них:

• Вишневе око. Часто діагностується у цуценят до 1 року, особливо у порід з плоскою мордою. Розвивається в разі гіперплазії, випадання та запалення слізної залози в третій повіці собаки. Візуально це виглядає, як округла червона припухлість, чим і зумовлена назва захворювання. Лікування вимагає проведення хірургічного втручання.
• Кон'юнктивіт. Це інфекційне захворювання, яке розвивається, якщо в око потрапляють віруси або бактерії. Проявляється сльозотечею, закисанням очей, почервонінням слизової ока. Найчастіше для одужання достатньо місцевого лікування - застосування крапель або мазі.
• Виразка рогівки. Може розвинутися за механічної травми рогівки, наприклад, унаслідок ігор з іншими тваринами або потрапляння сторонніх предметів. Потребує звернення до ветеринара.

Ортопедичні проблеми

Найчастіше виникнення таких порушень спостерігається у цуценят з генетичною схильністю. І одним з найпоширеніших станів такого типу є:

Вроджена дисплазія тазостегнового суглоба. При такому порушенні цуценяті може знадобитися оперативне втручання для забезпечення нормальної якості життя. Але в деяких порід дисплазія не становить серйозного ризику для здоров'я, що потребує лікування.

Розшаровувальний остеохондрит. Більш типовий для самців. При такій хворобі хрящ погано з'єднаний з підлеглою кісткою, внаслідок чого виникає клапоть, що рухається і може відламатися. Такий стан дуже болючий, у разі його виникнення цуценяті необхідне хірургічне втручання.

Тепловий удар

У теплу і спекотну погоду цуценята перебувають у зоні ризику виникнення теплового удару. Варто пам'ятати, що температура, яка здається досить комфортною для людей, може бути занадто спекотною для вихованця. Для профілактики виникнення проблем важливо:

• уникати тривалого перебування в умовах спекотної погоди;
• пропонувати вихованцеві прохолодну воду і відпочинок у тіні;
• не залишати тварину в машині.

Ризик теплового удару особливо високий у порід з коротким носом (у т.ч. мопсів, боксерів, бульдогів тощо). Типові ознаки такого стану:

• надмірне дихання;
• слинотеча;
• занепокоєння;
• слабкість;
• почервоніння ясен;
• непритомність.

За відсутності першої допомоги може настати смерть. Вихованця з підозрою на тепловий удар необхідно негайно віднести в затінене місце і фізично охолодити, наприклад, за допомогою холодних мокрих рушників. Після першої допомоги цуценя потрібно відвести до ветеринара.

Як зберегти здоров'я цуценяти

Багато хвороб цуценят є страшними і смертельно небезпечними. Але існують різні лікарські препарати, вакцини, які можуть попередити і вилікувати деякі з перерахованих вище хвороб. Зокрема, планова вакцинація цуценят передбачає проведення щеплення від чуми, парвовірусу, аденовірусу та вірусу парагрипу. Існують вакцини від лептоспірозу, бордетелльозу та грипу собак. Вакцинація істотно знижує ризик виникнення перерахованих хвороб.

Що стосується паразитарних інфекцій, цуценяті необхідно давати профілактичні засоби від паразитів (бліх, кліщів, глистів). Залежно від віку і ваги вихованця, підбирати відповідний засіб допоможе ветеринарний лікар.

Важливу роль у збереженні здоров'я цуценяти відіграє правильний догляд за ним: здорове збалансоване харчування, збалансований раціон, який відповідає віку, хороші умови утримання (чистота, відповідний температурний режим і відсутність стресових факторів).

Власникам потрібно уважно стежити за здоров'ям своїх вихованців. А в разі появи ознак нездужання слід своєчасно звертатися до ветеринара. Ознайомитися з показаннями для позапланового візиту до лікаря можна тут.